ОХ
Ох – трікстер, хитрий володар Лісового Царства. Це старий маленький дідок, який ховається в пеньках або вміє перетворюватися на пеньок. Його можна викликати, якщо навмисно чи випадково промовити слово «ох».
Ох має зріст до 100 см і масу до 20 кг. Увесь його одяг і шкіра зелених відтінків. Також має вищезгадану довгу зелену бороду. Носить солом’яного капелюха й може переміщатися у просторі.
«Сам той Ох на корх заввишки,
а на сажень борода,
знає край і вдовж, і вширшки,
і кому яка біда.
Чи хто правий, чи неправий,
чи хто прийде сам, чи вдвох, –
всіх приймає пан ласкавий,
тільки треба мовить: «Ох!»»
(Леся Українка «Казка про Оха-чародія»)
Точний вік Оха невідомий, однак він є правителем Лісового Царства і, судячи з цього, він існував стільки, скільки й Лісове Царство. З’являється після того, як втомлений мандрівник, сівши на пеньок, вигукує слово «ох». До таємничого Лісового Царства Ох потрапляє з власної волі. Може брати з собою людей.
«Тільки це сказав — аж з того пенька — де не взявся — вилазить такий маленький дідок, сам зморщений, а борода зелена аж по коліна. «Що тобі», — питає, — «чоловіче, треба од мене?» (Українська народна казка «Ох!». Київ, видавнитво дитячої літератури «Веселка», 1980 р.)
За сюжетами українських народних казок, Ох не злий і не добрий, він випробує людей своїми хитрощами, і назавжди забирає у лісове підземне царство програвших. Кажуть, що хата його зелена, жінка зелена і зелені діти. Служницями працюють на нього мавки.
«От як повів його Ох, та повів аж на той світ, під землю, та й привів до зеленої хатки, очеретом обтиканої. А в тій хаті усе зелене: і стіни зелені, і лавки зелені, і Охова жінка зелена, і діти, сказано — все, все. А за наймичок у Оха мавки — такі зелені, як рута!» (Українська народна казка «Ох!». Київ, видавнитво дитячої літератури «Веселка», 1980 р.)
Ох чарівник, володіє вмінням перетворюватися на що завгодно, а також може перетворювати своїх учнів на тварин і птахів.
«Бере Ох того коня за повід, веде до водопою, до річки. Тільки що привів до річки, а той кінь нахилився пить та й перекинувся окунем та й поплив. Ох, не довго думавши, перекинувсь і собі щукою та давай ганятися за тим окунем» (Українська народна казка «Ох!». Київ, видавнитво дитячої літератури «Веселка», 1980 р.)
Лісовий цар Ох володіє таємними знаннями, але його можна перемогти кмітливістю. Він робить героїв українських казок сильнішими, спритнішими і наділяє їх магічними силами. В усьому є сенс!
