Смертельна забава
The Funhouse
1981
Режисер Тоуб Гупер увірвався в кіноіндустрію з відвертим лоу-фай горором «Техаська різанина бензопилою», який досі щоразу вражає. Між його «Салемськими вампірами» і «Полтергейстом» існує знаковий слешер, який визначив стиль Роба Зомбі і згодом вплинув на всі його фільми. Назва цього шедевра – «Смертельна забава».
Картина містить багато відсилок на класику жанру: «Потвори» (1932), «Геловін» (1978), «Психо» (1960) і навіть «Шоу жахів Роккі Горора» (1975), про що свідчить перший постер фільма. Стрічку знято з особливою ретельністю, передусім зафільмовано сцени фрік-шоу з хворими тваринами, популярні атракціони «Диско-стар», «Автодром», «Силометр», адже мистецтво карнавалу теж зазнає змін.
Головна героїня Емі, ігноруючи заборону батька, відвідує мандрівний карнавал зі своїм хлопцем Баззом, подругою Ліз та її безвідповідальним бойфрендом Річі. Всі тінейджери курять марихуану, дивляться стриптиз-шоу для дорослих, глузують з ворожки Зіни, відвідують кабінет курйозів і магічну виставу. Прийшов час повертатися додому, але друзі вирішують залишитися на ніч в моторошному атракціоні Funhouse. Там вони стають свідками справжнього вбивства, і бачать огидне обличчя вбивці – напівлюдини-напівмонстра, який ховався під маскою творіння Франкенштейна.
Кінофільм насичений несподіваними химерними образами, а також речами, які ви багато разів бачили, але не знали звідкіля в них «ростуть ноги». Це стара школа слешерів, вплив яких дуже відчувається в кожному новому фільмі жахів. В «Смертельній забаві» непогано попрацювали над гримом антагоніста. Він виглядає справді страшно, але, за словами його батька, він нешкідливий… якщо його нагодувати.
Переслідування по лабіринту атракціона жахів завершується іронічною антикульмінаційною сценою, коли злодій майже самостійно тричі вбиває себе: спочатку електричним струмом, а потім ланцюгами і зубчастими шестірнями.
Платіть, щоб увійти. Моліться, щоб вийти. «Смертельна забава» -цукерково-моторошна класика Тоуба Гупера, обов’язкова до перегляду усім прихильникам жахів. Вона не зайшла занадто далеко в циклі кривавих фільмів класу «Б». Кінострічка має печатку досконалості Гупера за нюансовий шок, але вона не збирається переписувати правила жахів, встановлені в «Геловіні» Джоном Карпентером, тому що має власний стиль. Для глядачів створили клаустрофобну атмосферу в світі неприємних ярмаркових веселощів і нескінченному кошмарі людських деформацій, викликаючи змішані почуття.
Ви можете прослідкувати за ренесансом горора у поп-культурі, коли готичний жах поступився місцем атомним жукам, космічним мутантам і вдвічі молодшим кіножертвам. В свою золоту добу слешери успішно вплинули на психіку неповнолітніх глядачів і стали основним продуктом для перегляду фільмів з попкорном. Дивіться в обидва!
