Нічний народ
Nightbreed
1990
Наприкінці 1980-х років горор зазнав кардинальних змін, він став начебто законним і швидко забруднив мейнстрім бризками крові. Зі швидкістю полум’я жах охоплював кінотеатри, магазини і серця шанувальників. Мислення письменника і режисера Клайва Баркера важко назвати просто полум’ям, він обрушився на непідготовлених глядачів та читачів із потужністю атомної бомби. Його талант був настільки приголомшливим, що світ жаху посів перше місце, апогей, датований 80-ми роками.
Відразу після «Повсталого з пекла» Баркер знову посів режисерське крісло, щоб екранізувати своє оповідання «Кабал». Фільм назвали «Нічний народ» і він доставив багато клопоту, тому що продюсери вважали його занадто дивним. Стрічка порушувала правила, за якими десятиріччями знімали фільми жахів. Звісно це було правдою, але рано чи пізно настає час молодої крові, свіжих ідей і неминучого майбутнього, що вже продемонстрував психосексуальний «Повсталий з пекла». Незважаючи на складний постпродакшн і творчі розбіжності, «Нічний народ» нарешті вийшов на великі екрани. Він не приніс значних касових зборів, але все одно став причиною для видання ілюстрованого сценарію, серії коміксів Epic Comics і двох ігор.
За сюжетом хлопець на ім’я Бун страждає нічними кошмарами, він бачить уві снах жорстокі вбивства і загадкове місто Мідіан, населене фантастичними створіннями. Психіатр Деккер переконує Буна, що той причетний до реальних серійних вбивств, адже за наснившимися протагоністу адресами дійсно були вбиті люди. Більш за все психіатра цікавить Мідіан, де за легендою ховається від денного світла нічний народ, що володіє магією і здатний очистити людину від всіх гріхів. Деккера це турбує насамперед тому, що він і є вбивцею в зловісній масці, який втілює кошмари свого пацієнта в реальному житті. Раптово Бун знаходить Мідіан, де його тепло зустріли і прийняли до сім’ї, але тепер він повинен назавжди забути про своє колишнє життя і кохану дівчину Лорі…
Сенс «Нічного народу» полягає в тому, що «монстри» — розвинуті істоти, яких змусили вести примітивний спосіб життя, а людство морально зіпсоване, непристойне та позбавлене совісті і співпереживання. Вони століттями переслідували «інших», які раніше співіснували з ними разом за законами природи. «Інші» мали чарівні здібності і незвичний зовнішній вигляд, що лякало приземлених людей, викликало в них заздрість і спрагу до скоєння геноциду. Можливо нічний народ взагалі існував до появи людства, а їх здібності могли допомогти нам у ході еволюції, але страх виявився сильнішим за розум.
Гротескна колекція мутантів Клайва Баркера включає Лілсберга, якого зіграв шкільний друг режисера Даг Бредлі, Пінхед з «Повсталого з пекла», він уособлює гуру і лідера колонії, мудрого старця і чарівника з вічно кровоточащими щілинами на обличчі. Нарцисс — дика людина зі знятим скальпом, він стає першим реальним доказом існування Мідіану. Пелокін — червоний медіанський альфа самець з щупальцями. Кінскі, чия голова має форму півмісяця, першим проявив доброту до Буна. Шуна Сассі укрита смертоносними голками, сексуальна птахоподібна жінка-дикобраз. Цей список можна продовжувати нескінченно.
Клайв Баркер створив цілу низку нових, ні на що не схожих «монстрів», яких взагалі не можна називати цим словом. Це окремий вид життя з власними правилами існування. Баркеру було замало просто описати їх на сторінках своїх книг, тому він відтворив їх в кіно. Його твори опинилися привабливими, відвертими, кровавими, з елементами класичного горору і нотками БДСМ-естетики, яку Баркер практикував ще до початку творчої кар’єри. Його вражали садомазохізм, хардкор порнографія і американські журнали про екстремальний (зокрема генітальний) пірсинг, на кшталт Piercing Fans International Quarterly, які в середині 1980-х років були не мейнстрімом, а повним андеграундом, сексуальною революцією в мініатюрі. Смаки Баркера безумовно відбилися кнутом на його творчості.
Темне фентезі «Нічний народ» доповнює неймовірна музика від Денні Ельфмана, відомого своїми казковими саундреками і багаторічною співпрацею з Тімом Бертоном. Присутність майстра боді-горору Девіда Кроненберга в ролі дволикого психіатра задає відповідну атмосферу картині, підкреслюючи звірячу сутність людини. Велика кількість ідей режисера Клайва Баркера працюють спільно і стають цілком захоплюючим любовним листом до бестіарію всіх існуючих монстрів. Зрештою, хто з нас не хотів би стати могутньою істотою ночі?
