Поступ реформи територіальної організації влади та місцевого самоврядування на засадах децентралізації і субсидіарності в Україні засвідчує правильність вибраного напряму політики, спрямованого на передавання повноважень і ресурсів на базовий рівень адміністративно-територіального устрою, а саме: рівень міст, селищ і сіл та їх об’єднань – територіальних громад. Реформа в 2019 – першій половині 2020 рр. проходила під гаслами форсованого об’єднання громад відповідно до перспективних планів об’єднання та проведення чергових виборів до органів місцевого самоврядування на новій територіальній основі. З огляду на це форсованість та адміністративний спосіб проведення реформи нерідко наштовхувалися на спротив чинних місцевих органів виконавчої влади (насамперед районного рівня), членів громад, які не бачили себе у новому адміністративному поділі. Ця проблема потребує першочергового вирішення.
Крім того, спостерігається і певна політизація питання проведення реформи місцевого самоврядування в районах Бессарабії, що, окрім внутрішньої складової, можна розглядати і у якості негативного процесу, інспірованого із зовні…
Регіональні еліти та окремі народні депутати України, які представляють Бесарабію у Верховній Раді, критично оцінювали реформу в громадах свого округу. Показовим є бачення депутатів обласної ради щодо проведення адміністративно-територіальної реформи, зокрема укрупнення районів у південних районах області.
У березні 2017 р. Одеська обласна рада звернулись до Прем’єр-міністра України щодо збереження Болградського району Одеської області як самостійної адміністративно-територіальної одиниці.
Позиція була аргументована тим, що реформа утискає права етнічних меншин. У зверненні було запропоноване власне бачення реформування південних районів, зокрема зазначалося: «…звертаємося з проханням щодо Вашого сприяння у збереженні Болградського району як самостійної адміністративно-територіальної одиниці з організацією на її території відповідних місцевих державних органів влади та органів місцевого самоврядування.
У разі необхідності можливе укрупнення району за рахунок приєднання до нього усіх населених пунктів півдня Одеської області з болгарським, гагаузьким та албанським складом населення». Разом із тим ідея щодо об’єднання громад з болгарським та гагаузьким складом населення із центром у м. Болграді не знайшла підтримки серед місцевих жителів, громадських організацій, національно-культурних товариств.
У березні 2019 р. депутати районної ради абсолютною більшістю голосів прийняли рішення щодо звернення до керівництва України та Республіки Болгарія відносно збереження району у його нинішньому вигляді. «Ліквідація Болградського району і перетворення міста Болград в рядове містечко залишить всіх болгар Бессарабії без єдиного духовного центру, де ще живе дух національної самосвідомості», – йдеться у зверненні59 .
У вересні 2019 р. експерти Української асоціації районних та обласних рад представили проєкт нових районів області, відповідно до якого пропонувалося створити в регіоні чотири райони: Одеський (1533,3 тис. осіб), Ізмаїльський (279,3 тис. осіб), Білгород-Дністровський (281,3 тис. осіб) і Подільський (285 тис. осіб).
Уже після того як стало відомо, що найближчим часом держава має намір перейти від добровільного до адміністративного етапу реформування, з’явилися плани об’єднання за принципом «один район – одна громада». За такими ініціативами переважно стоять представники районних еліт, які прагнуть зберегти свій вплив, але у новій якості.
Зокрема, такі плани обговорювались у Ізмаїльському та Болградському районах. При цьому в Болградському районі сільські голови виступили проти принципу «один район – одна громада» та підписали протокол про утворення трьох громад. Депутати Одеської обласної ради 26 листопада 2019 р. звернулися до Президента України із зверненням проти «примусового» об’єднання територіальних громад.
