Майстриня з міста Рені, що на Одещині, Наталія Воронова вже чотирнадцять років займається плетінням герданів із бісеру.
Гердан — це прикраса у вигляді стрічки, сплетеної з різнокольорового бісеру. З нього складаються геометричні чи рослинні візерунки.
«Ця прикраса була поширена на Західній Україні, зустрічалася на Волині та на Поділлі, — розповідає майстриня. – З часом багато видів герданів було втрачено. Це сталося, як я думаю, у роки Другої світової війни і після неї – матеріалів не було, та й ніколи було жінкам цим займатися. І мені захотілося відродити те, що робили наші прабабусі».
Коли Наталія виклала на своїй сторінці у Фейсбуці гердан «перетинчастий» і «хрещатий», всі майстрині були вражені – таких форм вони ще не бачили.
«Вивчаючи історію українського народного костюма, я випадково знайшла лише одну фотографію таких герданів, сама намалювала схему, підібрала кольори та сплела», — розповідає майстриня.
Наталя створює і авторські візерунки. Вивчивши орнаменти, характерні для Одещини, вона зробила «одеський» гердан.
«Гердан можна надіти на будь-який однотонний светр, блузку, сукню — і ти вже у вишиванці!» – каже майстриня.
