Міфологічний бестіарій України: Хто такий Вирлоок

0

ВИРЛООК

Вирлоок – це міфічний одноокий велетень з українського фольклору. Перш ніж стати персонажем однойменної казки Миколи Тихорського, Вирлоок був антигероєм страшилок для дітей. Письменник змальовує істоту так: «ніс гачком, борода шматком, вуса в піваршина, на голові щетина, на одній нозі — у дерев’яному чоботі, костуром підпирається, сам страшно посміхається».

Казка увійшла у збірку знаменитого фольклориста Олександра Афанасьєва. У примітках він підтвердив, що вона належить перу українця Миколи Тихорського. Ще одним доказом є типова для українських казок кінцівка: «Вам — казка, а мені — бубликів в’язка!». Існує багато версій казки, але найбільшу кількість варіантів можна знайти саме в українському фольклорі – аж 7.

За сюжетом Вирлоок виступає в образі вбивці, людожера і руйнівника, який нищить усе, що трапляється йому на шляху. Мешкає у лісі. Щоб його подолати хитрістю у казках об’єднуються люди (дід), тварини (селезень і рак) та неживі предмети (мотузочка і жолудь). Після загибелі чудовиська злі чари зникають, а всі його жертви воскресають.

В українській мові слово «вирлоокий» використовують для опису того, хто має витріщені очі. Цей термін до речі записав Микола Гоголь в своїй «Книзі всякої всячини, або підручній енциклопедії» (1826-1832). Слова, записані в цю книжку, розташовувалися в алфавітному порядку та супроводжувалися коментарями. Значну частину списку складали українські слова. Цей матеріал Гоголь активно використовував під час роботи над своїми творами.

Вирлоока можна назвати порівняно сучасною проекцією стародавнього образа світового зла, міфічного персонажу, який зберігся у казковому сюжеті. Його предками були кельтські огри, скандинавські тролі та безумовно найпопулярніший персонаж давньогрецької міфології – циклоп.

Теж одноокий, але безіменний, людожер існує з давніх часів в українському фольклорі. Українці запозичили з усної традиції казковий мотив, який між іншим був оброблений і в Одіссеї Гомера. Наприклад, в збірнику Павла Чубинського «Труди» є історія з київського Полісся «Про коваля і бабу-людоїдку». Чоловік вибив їй єдине око, а потім утік і замішався між баранами в вивернутому кожусі. Баба «полапала за спину, баран, каже, і пропустила».

Больше новостей на нашем телеграм-канале: https://t.me/volnorezodessa