Що треба знати одеськім підприємцям: фінансова звітність більше не таємниця

Що треба знати одеськім підприємцям: фінансова звітність більше не таємниця

Складання та подання фінансової звітності — безумовний обов’язок усіх підприємств. Тому зростання значення інформації як чинника економічного розвитку повинно мати регламентований (правовий) характер.

В умовах постійного загострення конкуренції інформація про бізнес має усе більш важливе значення, тому що дозволяє як впливати на рух капіталів усередині групи підприємств, так і залучити додаткові фінансові ресурси від інших суб'єктів. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) сприяють високому рівню ведення бухгалтерського обліку, складання і зіставлення фінансової звітності суб'єктів господарювання в усьому світі.

Міжнародні стандарти є методологічною основою забезпечення зрозумілості для міжнародних інвесторів.

Про фінансову звітність, яку складатимуть суб’єкти господарювання за міжнародними стандартами, відмінність стандартів міжнародних від національних, про терміни та штрафи за не оприлюднення річної фінансової звітності нам розповіла очільник Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС Вікторія Талпа.

Очільник Одеського управління Офісу великих платників податків Вікторія Талпа

Очільник Одеського управління Офісу великих платників податків Вікторія Талпа

Вікторіє Павлівно, яка відмінність між національними та міжнародними стандартами щодо загальних підходів до фінансової звітності?

— Принципова відмінність міжнародних стандартів від національних полягає в розставлянні пріоритетів: для міжнародних стандартів економічний зміст переважає перед формою. Вони містять не чітко визначені правила і форми, а лише загальні принципи і підходи до відображення операцій та розкриття інформації.

Натомість національні стандарти бухгалтерського обліку визначають стандарти відповідно до чітких правил.

Для міжнародних стандартів головною є економічна суть процесу та, як наслідок, реальний фінансовий стан підприємства. Міжнародні стандарти орієнтовані на відображення об’єктивної інформації поточного фінансового стану підприємства. Тому в основі лежать дані про реальну (ринкову), а не історичну вартість активів і зобов’язань.

 У національних стандартах на перше місце в переліку користувачів ставляться керівники, засновники і власники майна, а інвестори і кредитори фігурують у кінці списку. У міжнародних стандартах, навпаки, на першому місці вказуються інвестори, далі перераховуються працівники і кредитори.

Чи зобов’язані складати фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів великі підприємства?

— Слід зазначити, що до 01.01.2018 не всі підприємства, що підпадали під критерії великих, зобов’язані були складати фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів.

З 2018 року коло таких підприємств значно розширилось у зв’язку із внесенням змін до законодавства. До кола підприємств, зобов’язаних звітувати відповідно до міжнародних стандартів, із 01.01.2018 увійшли всі великі підприємства, які раніше не звітували за міжнародними стандартами.

Стаття 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до великих підприємств відносить за такими критеріями (за середньорічним курсом євро до гривні, встановленого Національним банком України):

балансова вартість активів понад 20 млн. євро на кінець року;

чистий дохід від реалізації товарів, робіт, послуг понад 40 млн. євро за рік;

середня кількість працівників понад 250 осіб.

Достатньо відповідати одночасно двом критеріям з трьох.

Великі підприємства, які стали зобов’язані складати фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів у зв’язку із змінами у законодавстві з 01 січня 2018 року, повинні складати фінансову звітність за 2018 рік відповідно до міжнародних стандартів, якщо датою такого переходу вони обрали 01 січня 2017 року. Коли ж обрано дату переходу на міжнародні стандарти – 01 січня 2018 року, то першу звітність за МСФЗ вони повинні скласти за перший квартал 2019 року.

За якими формами подається фінансова звітність для звітування за міжнародними стандартами до контролюючих органів?

— Основний Стандарт, який установлює вимоги щодо подання фінансової звітності – це Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку №1 «Подання фінансової звітності». Цей Стандарт дозволяє самостійно обирати назви фінансових звітів, їх структуру. Тобто підприємство, яке переходить на складання звітності за міжнародними стандартами, має право розробити власний формат такої звітності.

У той же час це не звільняє підприємство від необхідності виконувати вимоги Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», до сфери якого відносяться також і підприємства, що складають звітність за міжнародними стандартами та звітувати до контролюючих органів за встановленими національним стандартом формами з обов’язковою позначкою про складання фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів.

У тих випадках, коли міжнародними стандартами вимагається розкривати інформацію, надання якої не передбачено формами, визначеними Національними стандартами, таку інформацію відображають у примітках до фінансової звітності, формат яких підприємство розробляє самостійно.

Які терміни оприлюднення річної фінансової звітності встановлені законодавством?

— Однією з ключових вимог нової редакції Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є вимога щодо оприлюднення фінансової звітності на власному сайті підприємств разом з аудиторським звітом, що підтверджує її достовірність.

На даний час визначено такі терміни обов’язкового оприлюднення річної фінансової звітності.

Не пізніше ніж до 30 квітня 2019 року річну фінансову звітність (річну консолідовану фінансову звітність) за 2018 рік разом з аудиторським висновком (у повному обсязі) на власному сайті зобов’язані оприлюднити такі суб’єкти господарювання:

  • Підприємства, які становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів);
  • Публічні акціонерні товариства;
  • Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку;
  • Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

До 1 червня 2020 року річну фінансову звітність (річну консолідовану фінансову звітність) разом з аудиторським висновком (у повному обсязі) зобов’язані оприлюднити:

  • Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів;
  • Середні підприємства;
  • Інші фінансові установи, які належать до мікро- та малих підприємств.

Водночас, Міністерство фінансів України у листі від 07.12.2018 №35210-06-5/32299 рекомендувало оприлюднити річну фінансову звітність  (річну консолідовану фінансову звітність) разом з аудиторським висновком на власному сайті, починаючи з фінансової звітності за 2018 рік, великим підприємствам, які не є емітентами цінних паперів та середнім підприємствам, які вперше застосовують міжнародні стандарти з датою переходу 01.01.2018.

Держава також чекає від підприємств оприлюднення аудиторських висновків, що підтверджують достовірність фінансової звітності у відповідності до вимог міжнародних стандартів та вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо складання фінансової звітності. Це свідчить про те, що фінансова звітність відображає правдиво, в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан підприємства, його фінансові результати і грошові потоки за рік.

Чи передбачені штрафи за порушення порядку обов’язкового оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, а також не подачу до органів ДФС «Звіту про управління»?

— Так, згідно примітки 16 ст. 163 Кодексу про адміністративні правопорушення за порушення порядку оприлюднення річної  фінансової звітності або консолідованої річної фінансової звітності разом із аудиторським звітом передбачений штраф у розмірі від 17 до 34 тис. грн.  (або 1000 до 2000 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян).  Ця норма діє з 07.02.2019 року. При повторному порушенні протягом року штраф складатимуть  вже від 34 до 51 тис. грн.

Накладають адміністративні штрафи такі органи:

на банки – Національний банк України;

на небанківські фінансові установи – Національна комісія, що здійснює державне рулювання у сфері ринків фінансових послуг;

на емітентів цінних паперів та професійних учасників фондового ринку – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

на інших суб’єктів господарювання, зобов’язаних оприлюднювати свою фінансову звітність разом з аудиторським звітом – Орган громадського нагляду за аудиторською діяльністю.

Що стосується «Звіту про управління» – це документ, в якому компанія розкриває поточні справи та плани на майбутнє. Він повинен містити як фінансову, так і нефінансову інформацію, яка зазначає, в якому стані знаходиться компанія та розкриває ризики для її діяльності.

Так як «Звіт про управління» не є складовою частиною фінансової звітності, обов’язкове подання якої передбачено національними стандартами, то обов'язку подання такого Звіту до контролюючих органів разом з податковою Декларацією законодавством не передбачено. Крім того,  штрафні санкції за неподання «Звіту про управління» нормами Податкового кодексу України не передбачено.

«Звіт про управління» вперше оприлюднюється вищезазначеними підприємствами у 2020 році разом з річною фінансовою звітністю (річною консолідованою фінансовою звітністю) та аудиторським висновком на власному сайті за 2019 рік.

— Чи є такі підприємства, що обслуговує Одеське управління, які вже складають та подають фінансову звітність за Міжнародними стандартами?

— Одним із перших підприємств у Одеському управлінні Офісу великих платників податків ДФС, яке склало та подало фінансову звітність за міжнародними стандартами, було АТ «Одесаобленерго».

На сьогоднішній день до Одеського управління Офісу ВПП надходить звітність, що складено за міжнародними стандартами вже від одинадцяти підприємств. Це підприємства як Одещини, так і Миколаївщини, і Кіровоградщини.

— Кому, на Вашу думку, буде корисна фінансова звітність, складена за міжнародними стандартами?

— Ця інформація потрібна широкому колу користувачів при ухваленні економічних рішень. Вважаю, що фінансова звітність, складена за міжнародними стандартами, дозволить отримати банкам достовірну інформацію про позичальників. Для фінансових фахівців експертне знання міжнародних стандартів відкриває двері для серйозного кар'єрного зростання. Та й саме головне, що вітчизняним компаніям вони дозволяють вийти на міжнародний ринок і заручитися підтримкою іноземних партнерів.

По завершенні хочу підкреслити те, що прозорість ведення бізнесу та доступність інформації у першу чергу приваблює інвесторів. Завдяки залученню інвестиційних коштів з’являється можливість модернізувати, технологічно оновити виробництво, збільшити обсяги та якість випущеної продукції і, як результат – збільшити доходи. У свою чергу, для держави — це  стимулювання сприятливого інвестиційного клімату,  розвиток економіки та інфраструктури, додаткові надходження до бюджетів всіх рівнів.


Столярная
Полеты над Одессой

Sorry, comments are closed for this post.